Youth Euroclubs Network на більшій мапі goo.gl/K1Ozo. Мапа Євроклубів в Україні тут: g.co/maps/epymv

вівторок, 1 жовтня 2013 р.

Харківський Євроклуб "Бджілка" в Польщі

Вас вітає Євроклуб Харківської школи № 73! Девіз нашого Євроклубу "Усі різні-усі рівні!" У 2011 році ми стали учасниками Українсько-польського проекту з обміну молоддю “Вивчаємо Європу разом!”.

Метою проекту була євроінтеграція між польськими та українськими дітьми, вивчення культурних традицій народів України та Польщі.



1.    Вас вітає Євроклуб Харківської  школи № 73!
      Девіз нашого Євроклубу «Усі різні-усі рівні!»
     У 2011 році ми стали учасниками Українсько-польського проекту з обміну    молоддю “Вивчаємо Європу разом!”. Метою проекту була євроінтеграція між польськими та українськими дітьми, вивчення культурних традицій народів України та Польщі.
      Як ми потрапили у проект?
      Спочатку знайшли перелік проектів на сайті Української мережі євроклубів.
      Зупинились на проекті “Вивчаємо Європу разом!”,  який привернув нашу увагу можливістю дізнатися про культурні надбання Польщі.
     А потім листувалися через мережу Інтернет з учнями Єдинорозької гімназії.
     Нарешті ми отримали запрошення Єдинорозької гімназії та розпочали підготовку до поїздки.
      Із Харкова до Львова ми вирушили поїздом, пересіли на автобус та доїхали до міста шегені, де перейшли кордон. На польській території на нас очікував автобус, на якому  протягом 7 годин ми їхали да містечка Білий Дунаєць, яке розташоване поблизу Закопане.

Польща - одна з найбільш європейських країн, що має вихід до Балтійського моря. Розташована у центрі Європи на перехресті доріг. Закопане розташоване  поміж Татрами та горою Ґубалувка.

2. 30 учнів гімназії з міста Єдинорожець (спортсмени та учасники курпьовського народного танцю та пісень) та 30 учнів міста Харкова  зустрілись  у Білому Дунайці.

3.                 Білий Дунаєць – туристичне містечко, але приваблює своїм зхатишком артистів, учених, художників.
Більшість будівель виконано у закопанському стилі XVІІІ століття – дерев’яні будинки без цвяхів. Біля кожної оселі - акуратний зелений газон, біля вікон – квіти у вазонах, удворі – цікаві фігурки.

4.     Татри завжди славилися скотарством. З травня до червня і сьогодні тут можна зустріти пастухів з отарами овець. Вони продовжують традиційно займатися своїм ремеслом. Наприкінці сезону починається виробництво «осципків» - в'ялених овечих сирів, що готуються за знаним лише гуралям старовинними рецептами. Улітку в Закопане  проводять Фестиваль осципків.

5.     Наш другий дім. Тут ми жили. У Білому Дунайці багато приватних пансіонатів, які утримують господарі. Наша господиня –Ганна, яка стійко витримала 9 днів перебування нашого українсько-польського табора. Саме у формі табору проходила наша зустріч з польськими друзями.

6.     Автобус Єдинорозької гімназії став нашим транспортним засобом, який забезпечив нашу цікаву пізнавальну екскурсійну програму.


7.     Незабутню подорож здійснили ми разом з польськими друзями та нашими керівниками  до Татранського національного парку, в якому зберігається  первинна недоторкана природа. Навіть дерева-сухостої  не  винищуються, а залишаються на природну переробку.
8.     У парку на перехресті ми розподілилися на 2 змішаних групи: одна, найбільш витриманих екстремалів здійснила підйом на невеличку гору, друга, спокійних любителів природи -  до водоспаду.

9.     Про Краків кажуть, що він наділений магічною силою. Ця його сила від чакрама - надзвичайного святого каменя. За легендами, чакрам - одне із семи джерел таємної енергії, розкиданих по різних куточках світу. Фестивалі та міжнародні заходи, як правило, відбуваються на Головному Ринку чи під Вавелем.

10.                          Вавель, резиденція королів, розташований на узгір'ї, на березі річкп Вісли. У  кафедральному соборі проводилися найзажливіші державні та релігійні торжества. У вавельському некрополі знаходяться могили більшості польських королів, серед яких Владислав Ягайло, Ядвіга, Сигизмунд, а також Адама Міцкевича.

11.                        Одна з численних краківських легенд стверджує, що в печері під вавельським замком в давнину жив дракон, який полюбляв смачненьких дівчат. Мешканці міста безуспішно боролись з монстром, аж поки не знайшовся коваль-хитрун, що скормив падлюці стадо зарізаних овець, напічканих сіллю. Змій-Горинич після такої трапези настільки мучився від спраги, що виліз з печери, і пив воду з Вісли аж поки не ... луснув. Як бачимо, мешканці Кракова настільки скучають за монстром, що встановили його металічну копію, яка кожні 5 хвилин плюється вогнем при виході з печери...


 10.  У Кракові живуть традиції, властиві лише цьому місту. У червні тут гучно святкують Ляйконика - вершника, убраного в татарські шати. Похід Ляйконика починається від монастиря і закінчується на Головному Ринку. За легендою, під час одного з татарських нападів краківським теслям вдалося проникнути до ворожого табору і вбити їхнього хана. Татари відступили, а втішені переможці увійшли до міста з теслею, переодягненим, мов татарський хан.

12.                       Ще одна перлина Кракова - Ягелонський університет. Збудований у 1364 році університет є одним із найстаріших навчальних закладів у Європі.

13.                       На гору Губалувка ми переправились змішаними групами  по 2 учні  у відкритій кабінці. Було цікаво та захоплююче роздивлятись природу та казкові будиночки!

14.                       Нарешті ми дістались верхівки, де зустріли найстарішого представника роду Гонсениці, засновників міста Закопане.

15.                        Стомлені,  але радісні, разом з нашими вчителями з невеличкими привалами ми спустилиссь до ринка у Закопане.

16.                       Крупувки - це одна з п'ятьох найбільш відомих вулиць у Польщі. На цій понад кілометровій вулиці зустрічаються люди різних народів. Одні, розбавлені, почуваються на ній особливо щасливі, інші - сходжують її, шукаючи інших атракцій. Торговці продають, портретисти малюють, туристи гуляють. Вулиця кипить життям. Вулиця ні широка, ні навіть не надто довга, але її не можна поминути, відвідуючи Закопане. Закрита для до­рожнього транспорту та містить у собі гомін та галас, змішані зі справжнім заспокоєнням душі. У тому, досить -нещоденному поєднанні, скривається її чарівність та неповторний характер.

17.                       Ми теж проявили свої таланти, які були досить щиро та щедро оцінені. Ми співали «Червону руту», «Ти ж мене підманула», «Катюша».

18.                       Старий костел разом з кладовищем - це найчастіше відвідувані місця Зако­паного. Старе кладовище постало з ініціативи священика Юзефа Столярчика біля 1800 року, неподалік каплиці Ґонсениців. Жертводавцем грунту був Ян Пенкса, тому кладовище зветься Пенксовим Бжиськом. У 1889 році був тут похований доктор Титус Халубінський - відомий польський лікар та природознавець, який вважається за людину, що відкрила Закопане. Цей факт започаткував творення національного пантеону. Свої склепи мають тут великі пред­ставники польської культури. Архітектура та оснащення деяких склепів - це твори визначних творців. Серед декоративних елементів переважають народні мотиви, татранські елементи. Появляються також старовинні хрести з татранського заліза.
Ми побачили на власні очі, як поляки благоговійно ставляться до власної культури та шанують відомих предків!!!

19.                       Щодня після екскурсійної прграми ми спілкувались у нашій конференц-залі та їдальні. Відбувалась справжня інтеграція народів: ми вивчали польські танці разом з ансамблем «Ютшенки», що у перекладі означає зорі; співали польські пісні та навчили друзів українських пісень, малювали Закопане, робили штучні квіти, грали у футбол та волейбол.

20.                        Ми більше дізнавались один про одного, про шкільні системи наших країн, про побут, звичаї та зрозуміли, що ми дуже схожі. Нам було легко спілкуватись, тому що ми цього прагнули. Правду кажуть, що діти - народні дипломати!

21.                       Ми відвідали соляні шахти у місті  Бохно.

22.                       На вечорі української культури ми обмінялись подарунками, які приготували заздалегідь. Ми розповідали про Слобожанщину, Харків,  нашу школу та проекти, у яких протягом останніх 3 років брали участь.

23.                       Наступного дня ми підкорили Морське око. Морське Око — найбільше та найвідоміше озеро у Татрах. Знаходиться у польській частині Татр в долині Риб'ячого Потоку, на висоті 1395 м. Площа плеса 34,5 га, глибини до 51 м. Сусідні гори вищі за рівень води майже на кілометр. У цей день пройшли більше 20 кілометрів!


24.                       Каплиця Найсвятішого Серця Ісуса, одна з найкращих у Польщі, це приклад ідеального відображення закопанського стилю у дерев'яних сакральних спорудах. Була споруджена в 1904-1908 роках на основі проекту Станіслава Віткевича. Дерев'яна, багато оздоблена на зовні, повна простоти всередині. Каплицю, називану віткевичовською, вписано в реєстр пам'яток.

25.                       Наших польських друзів ми проводжали за польським звичаєм – біля ватри. Лунали пісні різними мовами, обмін адресами, домовлялися про нові зустрічі.

26.                       Про нас знають навіть у Закопане! J)

27.                       Ми вважаємо, що такі міжнародні зустрічі дають можливість народам зближуватися, краще розуміти один одного.

28.                       Особисто ми дізнались більше про культурні надбання Польщі, соціальний устрій, побут, зацікавились історією, географією. Такі поїздки розширююють світогляд. Ми дізнались про проблеми однолітків сусідньої країни.

29.                        Якщо ми  налагодимо контакт у дитинстві, то у майбутньому не буде непорозуміння між країнами!! Діти – майбутнє країни та запорука ирного співіснування!!!
   



Яндекс.Метрика