Youth Euroclubs Network на більшій мапі goo.gl/K1Ozo. Мапа Євроклубів в Україні тут: g.co/maps/epymv

середа, 11 вересня 2013 р.

Історії успіху: Оля Іванишин - Євроклуб "LIFE", Самбір

Українська мережа Євроклубів починає знайомити широку громадськість з випускниками Євроклубів. Представляємо першу історію успіху:

Оля Іванишин
Євроклуб "LIFE", ЗОШ № 8, м. Самбір Львівської області, опікун: Тетяна Гринкевич

Оля вчиться у Львівській комерційній академії, факультет міжнародних економічних відносин. Громадська діяльність: староста групи та потоку, Голова Студентського наукового товариства, член Студентського уряду ЛКА, лаборант Львівської обласної державної адміністрації.

Моя "Записка" екс-євроклубівця:

Дуже важко написати щось надихаюче і цікаве, коли тобі, о боже, 21, а читачу від 12 до 15, але я все-таки спробую. Метою цієї “записки” є не самореклама чи піар, а бажання допомогти і віра у те, що ваші успіхи перевершать мої власні. Усе що вам варто знати про мене зараз, це те що мене звати Оля, мені 21, я магістр, а починала як і ви колись євроклубівцем.

Отже, чому я стала частиною команди Євроклуб?

По-перше, у мене, на відміну від вас, було дуже багато вільного часу. Як таке можливо? У мене просто не було Інтернету, а окрім навчання хотілось себе ще якось самореалізуватись, розвинути таланти, познайомитись з новими людьми, які би урізноманітнили моє буденне шкільне життя, зрештою, євроклуб, це та ж освіта, але цікава. Нам було цікаво, а мотивація зашкалювала, бо ми були першими, не було нікого гіршого або кращого, ми просто були єдиними і реалізовували усі свої бажання. Ми безмежно веселились, уся робота проходила як гра, ми самі не розуміли, наскільки масштабний проект ми розпочали, бо здавалось це неможливо аби чіткі ознаки євроосвіти мали місце у провінційній школі без належного технічного обладнання, але як правильно кажуть: "хто хоче-шукає можливості, хто бездіяльний - шукає виправдання".

Що я отримала після євроклубу?

Після закінчення школи і вступу до ВУЗу прийшло усвідомлення, що я не хочу збавляти темп, я хочу діяти, хочу працювати, хочу розвиватись. Без страху в очах і серці, я створювала свій новий активний світ, з легкістю знайомилась і спілкувалась з студентами, вступила в студентську раду, студентський КВК, стала старостою групи і потоку, а згодом головою студентського наукового товариства, лідером усього за що бралась, що більше відповідальності у мене ставало тим енергійніше я працювала і ще більше планів будувала. Фраза "у мене не має часу" не у моєму арсеналі, я завжди знайду час якщо зацікавлена, якщо це допоможе не тільки мені, але і суспільству зокрема. Шкільний євроклуб навчив мене правильно розпоряджатись часом, знаходити його не тільки на навчання і відпочинок, але і на громадську активність. Навчившись тайм менеджменту у школі, ви без будь-яких перешкод встигатимете більше, працюватимете продуктивніше, життя буде переповнене нових зустрічей з цікавими людьми, сфера зацікавлень вражатиме, а палітра вашого життя, буде набагато яскравіша, аніж у ваших однолітків.

Не маю на меті вас закликати чи спонукати, а лише задуматись яким ви бачите ваше життя. Кажуть, для того аби стати успішним, потрібно побороти свої страхи, а зробити це можна лише роблячи те чого боїтесь, наприклад боячись публічних виступів, потрібно виступати щонайбільше. Нейтралізуйте ваш страх!

Сподіваюсь, що не встигла вас втомити своєю "запискою" і маю надію, що ця історія стане поштовхом для ваших великих досягнень.

Іванишин Оля
19.08.2013
Яндекс.Метрика