Youth Euroclubs Network на більшій мапі goo.gl/K1Ozo. Мапа Євроклубів в Україні тут: g.co/maps/epymv

середа, 4 травня 2011 р.

Доки ми не йдемо в Європу вона їздить до нас у валізах

До Кременчука завітала одна з п'яти молодіжних груп німецько-польсько-українського проекту "Європа у валізі".

Організаторами проекту "Європа у валізі" виступають такі знані організації: Фонд Конрада Аденауера, Фонд Роберта Боша, Європейська Академія Берліна, Польська Фундація Роберта Шумана та Інститут Євро-Атлантичного співробітництва.

Другий рік поспіль вони збирають п'ять команд молодих людей та виряджають їх у подорож Україною. Мета такої мандрівки - розвінчання стереотипів щодо Європейського Союзу/Європи в дискусійному режимі та підвищити рівень знань громадян про принципи та цінності, що сповідує Європа. Одна робоча група складається з двох молодих людей з Німеччини, Польщі та України. Співорганізатором зустрічі у Кременчуці виступив Кременчуцький-інформаційно просвітницький центр "Європейський клуб".

У склад команди, яка відвідала Кременчук увійшли Арслан Дайхсель (інтерн Бундестагу ФРН, радник з політичних питань, Німеччина), Марсель Крьонерт (експерт Європейського центру інформаційних та комунікаційних технологій, Німеччина) Павел Швєжак (аналітик Канцелярії Президента Республіки Польща), Ярослав Кулік (координатор проектів Польської Фундації Роберта Шумана), Дарина Богуцька (журналіст бізнес-видання «Стратегії», Україна) та Наталія Сад (експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, координатор проекту «Європа у валізі» в Україні).

Простіше кажучи, це виглядає так: шість молодих людей ( по двоє з Польщі, Німеччини та України) мандрують Україною на власному мікроавтобусі. В групі супроводу два перекладачі, оператор звукової апаратури й, звісно, водій. Протягом мандрівки вони відвідують різні навчальні заклади у різних містах, там проводять круглі столи та спілкуються з усіма, хто цікавиться міжнародними.

Як стало відомо з телефонної розмови з координатором проекту, подорож супроводжується постійним блуканням і консультуванням з аборигенами з приводу знаходження правильного шляху. Пізніше виявилось, що машина обладнана приладом навігації, але водій не вміє ним користуватись, то ж користі з GPS було мало. Відповідно до цього валіза з Європою постійно запізнювалась у місце призначення, що зсувало весь графік. Зважаючи на це в попередню точку призначення, а це місто Комсомольськ, була відряджена група людей у складі вашого покірного слуги й Андрія Орлянського. Основною нашою метою було не допустити запізнення гостей на дискусію в Кременчуці. І з поставленою задачею ми впорались у повному об'ємі: прибули вчасно, часу на підготовки апаратури було вдосталь.

Спілкування планувалось провести у конференц-залі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Очевидно, що як і кожна порядна зала такого типу вона обладнана довгим, широким столом. який відділяє президію від людей, що сидять в залі. Марселя Крьонета це не влаштувало і він запропонував колегам не "ховатися за столом" і сісти ближче до молоді Кременчука. Ініціативу зустріли привітно і з ентузіазмом - пара хвилин і столи відсунуті до стіни, гості "як на долоні", привітно посміхаються і усім своїм виглядом запрошують до дискусії. Кременчук на цьому заході представляли студенти та школярі місцевих навчальних закладів.

Розмова почалась з представлення гостей та розповіді про організаторів. Після цього, для активізації публіки залу було поставлене питання: Що на ваш погляд є Європа? Ярослав Кулік ходив залою з мікрофоном і давав слово тому, хто хотів висловити свою думку або прокоментувати висловлювання когось з учасників. Так, слово за слово, зав'язалась дискусія. Ведучий ходив залою, кременчужани ставили запитання, гості відповідали. Питання ставили й гості також, на них відповідали бажаючі з зали. Говорили в основному про переваги й недоліки участі України у ЄС та про освітні можливості молодих українців на теренах вишу Європи.

Варто зазначити, що гості були приємно здивовані активністю учасників і щиро цьому раділи із задоволенням та радістю відповідаючи на питання. Також, по закінченню дискусії, в неформальній обстановці Арслан сказав мені такі слова: "Приємно бачити й хлопців на зустрічі". Відповідаючи на мій здивований вираз обличчя, він пояснив, що переважна більшість відвідувачів їхніх круглих столів це представники слабкої статі. Закономірність це чи ні - питання окремої дискусії, подумали ми. Подумайте і ви.

По закінченню спілкування, коли в учасників вичерпались питання, Марсель подякував усім присутнім за візит і запропонував усім присутнім взяти собі безкоштовну тематичну літературу на тему європейської спільноти, візового режиму ЄС, освітніх можливостей й промоційні матеріали організаторів. Таким чином завершилась формальна частина зустрічі. Що цікаво, після цього значна частина жіночого контингенту зірвалася на ноги і побігла фотографуватись з симпатичними іноземцями у презентабельних костюмах.

Коли більша частина місцевої молоді розійшлась, сповнена вражень, думок; з мобільними, сповненими фотографіями; з рюкзаками, сповненими літературою; було вирішено провести для гостей невеличкий тур містом. Під час коротенької прогулянки я мав змогу поспілкуватись з іноземними гостями як кажуть, "без краваток". Варто зазначити, що кожен з них вищою мірою тактовна, толерантна й вихована людина. Також, кожен з них чудово володіє англійською, а Марсель та Арслан іще й розуміють російську. Спілкуючись з ними дуже приємно було дізнатись, що наша країна їм дуже сподобалась. Факторами, що вплинули на це вони називають "щирість людей" та "фантастична кількість зелені". Марсель розповів про Берлін і провів паралель між Кременчуком та столицею Німеччини - обидва міста дуже зелені.

Після прогулянки Кременчуком й прощання учасники проекту завантажились у свій автобус й відбули у столицю. Наступного дня у кожного з них літак додому.

Для тих, хто зацікавився, приводжу декілька гіперпосилань на ресурси організаторів:
Фото: http://www.66.ru/photo/user/189627/30818/

Автор: Кирило Єкимов
Яндекс.Метрика