Youth Euroclubs Network на більшій мапі goo.gl/K1Ozo. Мапа Євроклубів в Україні тут: g.co/maps/epymv

понеділок, 18 квітня 2011 р.

"Весь світ - театр, а люди в ньому - актори", або кременчуцькі поціновувачі театру

Зустріч 15 квітня у п’ятнадцятому корпусі КНУ імені Михайла Остроградського, проведена за підтримки Європейського клубу, стала суцільною імпровізацією для культкатівської течії. 

Присвячена акторському мистецтву, вона увібрала в себе класичний театр і його дещо видозмінені форми. На початку вечора відбулась дискусія на тему мистецької гри. Присутні визначились із значенням даного поняття і дійшли висновку, що гра, як елементарний вид театру, починається ще у нашому дитинстві: з ігор у пісочниці та уявних бойових дійств з «солдатиками» і «танчиками».

Так, як і діти змалечку вчаться розмовляти, розвиваючи рухливість мовленнєвих апаратів, відпрацьовуючи правильну вимову звуків, ми трохи потренувались та розім’яли органи, що приймають участь у творенні звуків. Кумедні вправи загальної артикуляційної гімнастики не залишили байдужим, мабуть, нікого з присутніх: були «рибки», «білки», «жаби», «слони» та інші «образи» язиків культкатівців.

Більшість із нас соромились виконувати завдання і це стало поштовхом до перегляду відео Санкт-Петербурзького театру екстремальної імпровізації Михайла Пайкіна та творчого об’єднання «Чорний квадрат» з міста Києва. Їх імпровізовані виступи та етюди, зокрема «Я прокинувся» із спектаклю «Театральне чтиво», привернули увагу кожного та показали на прикладі, як треба поводитись.

Проте головним героям зустрічі, нашим експертам, ─ Сергію Ситнику (режисеру і актору ГО Кременчуцький Троїцький театр, директору МПК) і Роману Бублику (актору театральної аматорської народної студії «Лілея») така форма театральної гри не дуже імпонувала. Сергій Ситник розповів про свою відданість класичному театру, адже саме він ближчий до філософії.

Роман у свою чергу повідомив нам про створення власної трупи акторів, яку очолює як режисер та бере участь в якості актора, повідав нам про основні необхідні складові акторської гри: зовнішність, пластичність і голос. Актор сказав, що ключовим моментом в акторській майстерності є уміння грати самовіддано, з душею.

Тому учасники культкату дійшли висновку, що «розмір» ролі (її першочерговість чи другорядність) та кількість часу, відведеної на неї, не мають значення, головне – зуміти зіграти, пережити, тобто донести ідею до глядачів і викликати у них певні емоції.

Під впливом та на основі отриманого візуального і аудіального досвіду гості вечора вирішили й самі спробувати себе в театрі імпровізації. У цій незвичній формі мистецтва для формування гри, що розгортається на сцені, використовуються підказки глядачів. На відміну від звичного нам «сценарного» театру, тут є елемент спонтанності і непередбачуваності, завдяки якому імпровізація стає унікальним досвідом, який хвилює і глядачів, і виконавців. Кожна вистава неповторна та має деякі ризики через відсутність гарантії, що дана сцена «піде на «ура». Серед нас знайшлись добровольці, які на задану тему та вигадану модель стосунків між ними (дружба, кохання, ненависть) створили образи і зіграли їх. Пізніше завдання було ускладнене: кожному пошепки було призначено певний душевний стан, який вони відобразили згодом. Були змодельовані епізоди у шкір-вендиспансері, школі та на тендерних торгах. Усе було як на справжній сцені, не вистачало лише музичного супроводу, тому за заявками більшості вирішили наступний культкат присвятити музиці і провести його на свіжому повітрі у колі музикантів та вокалістів.

Більш детальну інформацію можна отримати у Євроклубі за адресою: вул. Красіна, 37/49 (15 корпус КНУ імені М.Остроградського), аудиторія 15207, або за телефонами: 0961558766 (Юлія), 0966066170 (Кирило).

Фотографії: http://www.66.ru/photo/user/183493/30504/

Автор: Юлія Кучевська
Яндекс.Метрика